Ковальова О.А. Корекційна спрямованість процесу навчання в
допоміжній школі
У кн.: Воспитание и обучение детей во вспомогательной школе:
Пособие для учителей и студентов дефектологических
факультетов пединститутов / ІІод ред. В.В.Воронковой. - М.: Школа-Пресс, 1994.
-
С. 62-79.
Під корекцією
недоліків психічного та фізичного розвитку розумово відсталих школярів
розуміють виправлення або послаблення цих недоліків і сприяння максимальному
наближенню розвитку цих дітей до рівня розвитку нормальних школярів.
Ефективність виправлення
недоліків розвитку розумово відсталих школярів залежить від правильної
постановки всього навчально-виховного процесу в школі та від застосування
специфічних прийомів навчання.
Процес навчання, в якому в якості
основних застосовуються спеціальні педагогічні прийоми, які впливають на
виправлення властивих учням недоліків і сприяють їхньому інтелектуальному,
фізичному розвитку, становленню особистості, називають корекційно
спрямованим,.. Корекція дефектів розумово відсталих дітей та підлітків
здійснюється в процесі всієї навчально-виховної роботи школи. Не існує
окремої програми корекційної роботи, вона проводиться на тому навчальному
матеріалі, який є змістом того чи іншого навчального предмета.
Таким чином, корекційний
процес зливається з навчально-виховним, проте для успіху педагогічної корекції
слід ці процеси розрізняти. Відмінності між ними існують в цілях, педагогічних
прийомах і результатах навчання.
Метою навчально-виховної
роботи є озброєння учнів знаннями і навичками у відповідності до програми
навчання. Метою корекційної роботи є виправлення властивих розумово відсталим
дітям недоліків психофізичного розвитку.
Педагогічні прийоми корекційної
роботи відрізняються тим, що вони стимулюють компенсаторні процеси розвитку
розумово відсталих дітей і дозволяють формувати у них нові позитивні якості. Результатом
навчально-виховної роботи є опанування учнями певним обсягом знань, конкретних
вмінь та навичок. У результаті корекційної роботи в учнів формуються
узагальнюючі навчальні та трудові вміння, які відображають рівень самостійності
учнів при розв'язанні нових навчальних і навчально-трудових завдань. Результати
навчально-виховної та корекційної роботи відрізняються також темпом їх
досягнення: навчання учнів конкретним вмінням, знанням і навичкам відбувається
набагато швидше, ніж виправлення недоліків їхнього розвитку.
Пошуки найбільш ефективних шляхів
корекції дефектів розумово відсталих дітей відбувались в усі часи. Актуальність
цієї проблеми не зменшилась і в наш час, оскільки її подальша розробка є
основою удосконалення процесу навчання учнів у допоміжних школах.
... Щодо принципів побудови
та реалізації системи спеціальної роботи, спрямованої на виправлення дефектів
розвитку розумово відсталих дітей, існували і існують різні, іноді протилежні
погляди.
... У початковому періоді
розвитку олігофренопедагогіки вважалось, що найбільш ушкодженою сферою
психічних процесів або основою їх порушення є неповноцінність відчуттів,
одержаних дітьми з реальної дійсності за допомогою органів чуття. Тому розвитку
у дітей відчуттів надавалось виняткове значення і у відповідності з цим
розроблялась система спеціальних вправ.
... Найповніше і
найзавершеніше вираження ідея зміцнення та розвитку у дітей органів чуття
знайшла в книзі М.Монтессорі [Монтессорі М. Метод наукової педагогіки, 1915].
Спеціальні вправи, що застосовувались з часів Сегена, були дещо змінені,
розроблені нові дидактичні посібники (набори геометричних вкладних тіл, брусків
різних розмірів, плоских геометричних фігур, різнокольорових тканин, дощечок
тощо) ...
Ця система спеціальних вправ увійшла в історію
олігофренопедагогіки під назвою "сенсорна культура".
Другий напрям спеціальної
роботи з виправлення дефектів недоумкуватих дітей під назвою "психічна
ортопедія" виходив з того, що найбільш слабкою ділянкою психічної
діяльності у цих дітей є воля. Для розвитку уваги та волі розумово відсталих
дітей також розроблялись і застосовувались на окремих уроках спеціальні
вправи...
[У 20-30 роках нашого століття] відбувались зміни з метою
подолання штучності вправ і введення в них принципу життєвості. У результаті
цього сенсорна культура була перетворена у сенсомоторне виховання... Корекційна
робота в цей час проводилась на спціальних заняттях, введених у розклад
молодших класів.
... [Корекційна робота, що проводилась у 19 - на початку 20
ст.] являла собою пристосування до дефекту, оскільки навчання здійснювалось з
опорою на елементарні функції. В основі цього підходу - невиправдане
передбачення, що удосконалення чуттєвої сфери буде автоматично впливати на
розвиток мислення. Таке розуміння сутності корекції було спрощеним і не давало
належного ефекту. Науковою основою нових підходів до проблеми корекції дефектів
розумово відсталих школярів стала теорія про розвиток дітей-олігофренів під впливом
навчання, яка розроблялась Л.С.Виготським і його співробітниками.У цих роботах
було показано, що у розумово відсталих дітей під впливом навчання формуються
складні види психічної діяльності...
Передусім була відкинута "система сенсомоторної
культури", розроблена О.М.Граборовим, ... оскільки основна ідея
саморозвитку особистості дитини залишалась в ній у тому ж вигляді, що й у
системі "сенсорної культури".
Спочатку в корекційній роботі все-таки проявлявся
традиційний принцип пристосувань до дефекту, виражений у максимальному
прагненні полегшити та спростити процес учіння розумово відсталих школярів,
використати різні види тренувальних вправ...
Поступово в практиці роботи допоміжних шкіл з'являлись
педагогічні прийоми, спрямовані на розвиток в учнів вмінь виконувати
мислительні операції та дії в процесі засвоєння знань, завдяки яким у них
формуються вищі психічні функції.
... Спираючись на вчення Л.С.Виготського про провідну роль
навчання у розвитку аномальних дітей, було встановлено, що корекційна робота
повинна проводитись не на ізольованих від навчальних програм спеціальних
уроках, а в усьому процесі навчання та виховання учнів допоміжної школи, шляхом
використання спеціальних педагогічних прийомів.
Фізіологічною основою корекції недоліків психічного та
фізичного розвитку розумово відсталих дітей є вчення про пластичність функцій
центральної нервової системи та компенсацію дефектів...
...Процеси компенсації розумово відсталих дітей мають
специфічні особливості... В умовах спеціального навчання та виховання під
впливом цілеспрямованих педагогічних дій виявляються потужні можливості
розвитку функцій центральної нервової системи у дітей. Ці функції посідають
значне місце у компенсаторній перебудові. У зв'язку з цим виникають якісні
зміни пізнавальної діяльності... Компенсація розвивається не відразу, а
поступово і має, як правило, певні етапи розвитку.
Психологічною основою корекції дефектів розумово відсталих
дітей є положення про можливості їх розвитку і про єдність законів розвитку
нормальної та розумово відсталої дитини, вперше висунуте Л.С.Виготським...
... У всіх дітей, в тому числі і у розумово відсталих, під
впливом середовища (передусім, навчання) формуються складні види психічної
діяльності ("психологічні функцій")...
... Л.С.Виготський довів, що навчання повинно випереджувати
розвиток, стимулювати його, вести за собою. При розробці цієї проблеми були
введені поняття "зона актуального розвитку" і "зона найближчого
розвитку"', під якими розумілась у першому випадку така підготовка учня,
яка дає йому можливість діяти самостійно, у другому - можливість виконувати з
допомогою вчителя те, що самостійно зробити поки що не вдається.
... У корекційній роботі
розрізняють спрямованість на виправлення дефектів, спільних для всіх розумово
відсталих дітей (загальна корекція) і спрямованість на виправлення дефектів,
властивих певним групам учнів (індивідуальна корекція)... Загальна корекційна
робота з усіма учнями полягає у виправленні дефектів мислення, в підвищенні
інтелектуального рівня розумово відсталих школярів, що дозволить їм набути
нових знань і навичок на більш високому рівні...
Корекційну роботу з учнями молодших класів необхідно
спрямовувати на розвиток і використання їх практичного наочно-дійового
мислення. У відповідності з цим корекційна робота на цьому етапі навчання буде
полягати у розвитку в учнів здатності правильно і чітко сприймати об'єкти та
явища, що спостерігаються, і використовувати свої сприймання в якості основи
мислительних процесів.
... Робота з розвитку сприймань
у навчальному процесі також відноситься до корекційної роботи. Це виражається у
спеціальній організації спостережень учнів на всіх уроках при вивченні
будь-якого навчального матеріалу. Організовуючи спостереження, слід передусім
домагатись цілеспрямованості діяльності учнів. Діти повинні розуміти завдання
спостереження і способи розв'язання цих завдань. До об'єктів спостереження
також пред'являються певні вимоги: вони повинні бути чіткими,
диференційованими, доступними для учнів. Сам процес сприймання повинен бути
активним, а його організація повинна включати в себе відповідні розумові
операції, спрямовані на аналіз сприйнятих об'єктів і виділення в них істотних
ознак і зв'язків.
... Одним із прийомів, які
активізують процес сприймання і забезпечують його більшу продуктивність є
порівняння об’єктів, що вивчаються... Дітям важко порівнювати предмети за
ознакою подібності. Тому застосовують такий методичний прийом як введення
третього об'єкта з відмінними ознаками, який і наштовхує учнів на виділення подібних
ознак перших двох.
Суттєвим фактором, який забезпечує ефективність
аналітико-синтетичної діяльності дітей в процесі сприймання, є використання
відповідних практичних дій, в основі яких лежить зв'язок між мислительними
процесами і руховими операціями...
... Необхідно привчати дітей в процесі навчальних занять
користуватись мовленням: повторювати за вчителем пояснення, супроводжувати
мовленням предметні дії, звітуватись про виконання завдання.
Таким чином, система
навчальних занять з учнями молодших класів повинна будуватись на поєднанні
наочного образу, слова і практичних дій. До виконання навчальних завдань на
основі словесно-логічного мислення необхідно підводити учнів поступово...
[Спочатку розвивають мовлення і мислення з опорою на наочність, потім - без
неї. Організація процесів словесно-логічного мислення учнів проводиться на
уроках розвитку мовлення, математики, трудового навчання та ін.].
У старших класах допоміжної школи навчальна діяльність
школярів здійснюється з більш значною опорою на словесно-логічне мислення.
Проте в учнів є ще ряд труднощів, які допомагають долати педагоги,
використовуючи для цього відповідні спеціальні прийоми.
... Необхідність підкріплювати і коригувати процеси
розумової діяльності учнів старших класів допоміжної школи врахована у
навчальних програмах із загальноосвітніх предметів. Практичні роботи та вправи,
включені в них, в одних випадках створюють основу для засвоєння теоретичних
знань, а в інших - слугують засобом їх практичного застосування.
... Загальна корекційна робота доповнюється індивідуальною
корекцією недоліків, властивих окремим групам учнів. Ця корекційна робота
реалізується в процесі диференційованого підходу.
Необхідність індивідуальної корекції викликається
нерівномірним порушенням в учнів окремих психофізичних функцій..., а також
тим, що ті чи інші сторони психіки розумово відсталих дітей розвиваються
різними темпами...
У зв'язку з цим у практиці навчання учнів допоміжної школи
спостерігається велика нерівномірність в оволодінні знаннями, вміннями і
навичками...
... Виявлення причин помилок
і труднощів учнів у засвоєнні навчального матеріалу допомагає точніше визначити
спрямованість індивідуальної корекції і знайти відповідні корекційні прийоми
навчання. Так, наприклад, є учні, які набагато повільніше, ніж інші, виконують
навчальні завдання. Проте причини такої повільності дуже різні: у одних це
пов'язано із значними порушеннями моторики, у других - із швидкою
виснажливістю, тобто низькою працездатністю, у третіх - із значним зниженням
рівня інтелектуального розвитку. Тому заходи індивідуальної корекції для цих
груп учнів розробляються з урахуванням причин виявлених порушень. Так, для
учнів з руховими розладами на уроках письма скорочується обсяг завдань,
наприклад, при списуванні тексту; на заняттях з праці скорочуються трудомісткі
операції. Учням з низькою працездатністю влаштовують короткочасні перерви в
роботі з переключенням на інший вид діяльності. Учням із значним зниженням
інтелекту після фронтального пояснення додатково пояснюють і показують в
уповільненому темпі хід виконання завдання; або індивідуально працюють з
використанням наочного матеріалу; або пропонують виконання спеціально
підібраних вправ, які підводять до розуміння нового матеріалу.
Таким чином, індивідуальна корекція спрямована на
виправлення не тільки виразних недоліків мислення, а й порушень просторової
орієнтації, працездатності, моторики, тобто різних сторін психіки розумово
відсталих школярів.... Індивідуальну корекцію при фронтальній роботі з класом
доцільно проводити, фіксуючи увагу то на одному, то на іншому учневі.
Методичні прийоми роботи з учнями добираються на основі
змісту певного уроку. Різноманітність змісту уроків дозволяє застосовувати
різні корекційні прийоми...
Індивідуальна корекція повинна відбуватись поступово,
послідовно і поетапно, з аналізом результатів роботи на кожному етапі. У ході
виправлення типових недоліків і труднощів та вирівнювання учнів, з якими
проводилась індивідуальна корекція, вони включаються у фронтальну роботу класу.
... У допоміжній школі передбачені також і спеціальні
корекційні заняття з виправлення недоліків мовлення (логопедичні заняття) та
порушень рухової сфери (лікувальна фізкультура)... Єдиної програми для таких
занять не існує, зміст і прийоми роботи з групами учнів розробляються, виходячи
з особливостей дефекту.
Немає коментарів:
Дописати коментар