КОРЕКЦІЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

 Кожний урок, який проводить вчитель індивідуального навчання має і навчально-виховний і корекційно-розвитковий характер.  Структура таких уроків відрізняється від структури уроку в типовій школі. Відповідно до Положення про спеціальну загальноосвітню школу для дітей з вадами психофізичного розвитку тривалість уроку 1-2класах становить-35хв, 3-11-40хв. З учнями, які навчаються за програмою з/о та ЗПР, у початковій школі працює 1 вчитель + логопед (за потребою), а починаючи з 5 класу- вчителі –предметники, з учнями РВз1 по 9клас – працює один вчитель- дефектолог.

На кожному уроці після 15-20хв заняття проводиться п’ятихвилинна фізпауза з використанням лікувально- коригуючих вправ. Для кожної нозології окремо: для дітей з порушенням зору – вправи на зміцнення окорухових м’язів та постави; з порушенням слуху- мовного дихання+ постава;  ДЦП  масажні дії + вправи для збереження зору+ дихальні вправи; ЗПР -  загальні фізичні вправи; розумової відсталості – фізичні вправи +артикуляційна гімнастика + релаксаційні для зняття психологічної загрузки.

 (консультації лікаря батьків, спеціалістів).

Урок для дітей з порушенням опорно- рухового апарату, наприклад, складається з таких етапів:

-         психологічної підготовки дитини (1-2хв). З цією метою використовуються як традиційні методи (розгляд малюнка, картинки, іграшки) так і корекційно наповнені методи і форми підготовки дитини до уроку як аутотренінг, бесіда-діалог з батьками дитини про її самопочуття, предметно-практична діяльність, музична терапія, самомасаж, зрештою поцілунок мами, як спонукання дитини до успішної роботи.

-         логопедичної розминки - 2хв. Ця форма роботи використовується на уроках всіх нозологій, якщо є порушення мовленнєвої діяльності. А щоб її провести потрібно проконсультуватися з вчителем –логопедом.

-         основного етапу - 20-25хв.

-         Фізкультхвилинки - 5хв.

-         заключного етапу - 5-6хв.

Вчитель на уроці  забезпечує:

- посильне навантаження учня під час уроку і виконання домашніх завдань;

- пояснює новий матеріал окремими порціями від конкретного до абстрактного, від легкого до складного;

- проводить додаткову роботу з повторення і закріплення;

Діти, які навчаються вдома в силу свого фізичного чи психічного стану мають вузьке коло спілкування  (ДЦП, зір, слух), тому мають обмежений словниковий запас, обмежені уявлення про оточуючий світ. Якщо у школі вчитель на уроці застосовує багато наочного, лабораторного, дидактичного матеріалу, то такий же матеріал потрібно і застосовувати на уроці індивідуальної форми.  Ці моменти теж повинен враховувати вчитель індивідуальної форми навчання. Ось тому для уроку вчитель повинен принести не тільки свій календарний план, а допоміжний дидактичний матеріал, унаочнення, схеми для ширшого розкриття теми уроку. Але ці матеріали повинні відповідати вимогам для роботи з категоріями дітей певних нозологій.

Для того щоб знати які методи  і форми роботи використовувати під час занять з дітьми о.о.п . Педагогові  потрібно глибоко вивчити  індивідуальні психофізіологічні  особливості  учня, оцінити його потенційні навчальні можливості ,знати його слабкі і сильні сторони, і планувати свою роботу, спираючись на збережені функції та аналізатори.  Важливим моментом є вивчення мікросередовища виховання і розвитку дитини, тобто сім’ї.

Важлива роль належить використанню позитивного особистісно зорієнтованого стилю спілкування через доброзичливість, врівноваженість і послідовність. Найсприятливішим є демократичний стиль.

3.  Для належної організації навчання за індивідуальною формою необхідно скласти календарно – тематичне планування, де повинно бути відображено не тільки  тема навчальної діяльності, а й визначено, які саме корекційні та розвивальні  дії будуть використані під час викладення навчального матеріалу.

Тому календарно- тематичне планування складається за формою :№ ; дата проведення  уроку; кількість годин відведених на вивчення; тема заняття;  зміст навчального матеріалу ( навчальну, розвивальну, корекційну мету заняття),  матеріал та обладнання, що використовуються для засвоєння даної теми.

4. Як і загальноосвітня школа спеціальні навчальні заклади перейшли на нову систему контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, що обумовлено базовою та повною середньою освітою, яка відповідає державному цензовому рівню освіти. Розробка нової системи контролю та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів здійснювалась з урахуванням особливостей їхнього загального і особистісного розвитку та специфічних принципів навчання, виховання і розвитку, якими керується сучасна спеціальна школа: пропедевтична, корекційно-компенсаторна спрямованість, диференціація та індивідуалізація рівнів научуваності, єдність навчання і розвитку, врахування рівня досягнень, а не ступеня невдач учня, єдність загальних вимог до знань, вмінь і навичок з одночасним врахуванням індивідуальності учня та інші.